14:34 Щоб пам’ятати, треба знати | |
 Афганська війна героїчна і трагічна вона тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. Ніким і нікому не оголошена, вона потребує глибокого осмислення. Двадцять чотири роки минуло з тих пір, коли колишній Радянський Союз вийшов із несправедливої та невиправданої афганської війни. Та скільки б не минуло років, не зітруться із пам’яті імена воїнів-героїв. За кожним – свій життєвий подвиг, своя доля. 13 лютого, напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, велику читацьку аудиторію користувачів, учнів Долинської загальноосвітньої школи №1 6- А та 6-Б класу разом з класними керівниками Гільщанською Тетяною Іванівною та Кирпою Світланою Іванівною в Долинській районній бібліотеці для дітей зібрала година спогад «У пам’яті і доблесть і трагедія….» Ведучі заходу Воронов Артем та Логін Юлія, учні Долинської загальноосвітньої школи №2 імені А. С. Макаренка розповіли присутнім про страшні наслідки тієї неоголошеної війни. Учні, затамувавши подих слухали розповідь воїнів –інтернаціоналістів, які були запрошені на захід і пройшли небезпечними дорогами афганської війни, виконуючи свій військовий обов’язок – голову Долинської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Миколу Юхимовича Гронта та заступника голови Долинської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Олександра Миколайовича Назаренко. Розповідь почесних гостей про афганську війну містила безліч прикладів героїзму і гідності воїнів, які самовіддано виконували інтернаціональний обов’язок і в горах і в пустелях, на землі і в повітрі, в наступі і в обороні, при врятуванні бойових товаришів та мирних жителів. Микола Юхимович з гордістю повідомив, що радянські війська не програли жодної операції і залишили країну з розгорнутися бойовими знаменами. Він також наголосив, що саме солдатська дружба, взаємовиручка і взаємодопомога, витримка, вірні друзі допомогли вижити в тій жорстокій війні. Олександр Миколайович доповнив розповідь про країну, в якій все інше – ставлення до життя, людей, чужа віра, менталітет, цінності, де дітей вчать тримати зброю, де є кровна помста, жорстокість. Всім присутнім гості побажали бути слухняними, гарно навчатися, рости патріотами своєї Батьківщини, мирних та спокійних днів. Юні читачі з цікавістю розглядали бойові нагороди та фотокартки тих подій та подякували воїнам-інтернаціоналістам за змістовну розповідь і подарували квіти. Бої закінчилися. Афганська війна в пам’яті людства буде жити ще довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів, слізьми матерів. Ми поділяємо весь біль із тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |