Всім відомо, що інколи шкільна програма здатна вбити будь-яке бажання читати. Часто ми не розуміємо певних творів і лише в дорослому віці отримуємо задоволення від прочитання “шкільних” книг. А, може, Вам шановні батьки цікаво, що зараз вивчають в школі ваші діти? Пропонуємо прочитати десять книг зі шкільної програми. Можливо, вони повернуть вас в дитинство, примусять пригадати шкільні роки, переосмислити раніше прочитані книги чи відкрити для себе нові твори.

Юрій Винничук «Місце для дракона» (Фоліо, 2019)

Дракони злі, жорстокі, підступні. Ми всі звикли, що так і є. Є зло, котре обов’язково треба мати, щоб було проти кого боротись. Щоб завдяки комусь стати героєм.

Ось вам казочка. Жив-був собі дракон Грицько. І був Грицько якийсь дивний дракон – людей не їсть, нікого не чіпає, квіточки вирощує, ще й вірші пише. Люди, що ж вам ще потрібно? Ви в безпеці. Насолоджуйтесь життям. Але ж ні, люди так не можуть. Нам потрібно створити собі проблеми. Не можна просто так жити не тужити.  Не можна, щоб дракон  жив поруч з людьми, навіть якщо він обходить їх десятою дорогою. Його обов’язково потрібно здолати.  Чим же закінчиться це протистояння? І чи буде фінал щасливим для переможця?

Герберт Веллс «Чарівна крамниця» (Book Chef, 2019, пер. Катерина Дем’янчук)

«Чарівна крамниця» якось не дуже вписується в перелік творів, за якими нам відомий Герберт Веллс. Ми знаємо його «Машину часу», «Війну світів». А от оповідання про загадкову крамничку відоме не всім.

Одного дня Джип потрапляє до дуже дивної крамнички, в якій відбуваються такі ж дивні речі. Продавець робив все, щоб дати зрозуміти, що це чарівна крамничка – мав різні вуха, тримав над вогнем палець, аж поки той перетворився на паличку червоного сургуча. А потім продавець взагалі став кроликом…

Та не в цьому полягає диво крамнички. Насправді ця крамнична не виникла нізвідки. Вона була на тому самому місті вже давно. Батько Джипа ніколи навіть не думав туди зазирнути. І тільки його маленький син відкрив для нього чарівний світ. Будні дорослих сповнені клопотів і проблем, їм часто просто ніколи поглянути в бік. Але інколи варто зупинятись… 

Елеонор Портер «Поліанна» (Рідна мова, 2017, пер. Володимир Панченко)

На долю маленької Поліанни випало багато переживань. Після смерті батька вона переїжджає до своєї єдиної родички – тітки Поллі. І не тому, що тітка її дуже любить, просто почуття обов’язку не дозволяє їй зробити інакше.

Атмосфера, яка оточує дівчинку, не робить її життя щасливішим. Тітка дуже сувора, намагається уникати її. Але Поліанна сприймає всі повчання і покарання з радістю, намагається у всьому знайти позитив. Колись батько навчив її «грі в радість», і дівчинка щиро вірить, що все навколо можна обернути на радість і добро. Поліанна – «дівчинка-веселка», котра здатна перетворювати світ навколо себе і робити його хоч трохи, але добрішим.

Вальтер Скотт «Айвенго» (КСД, 2018)

1194 рік, складні часи для англосаксів, які перебувають під гнітом норманів. 

Під час одного з турнірів на поєдинок виходить загадковий лицар. Ніхто не здогадується, хто цей лицар «Позбавлений Спадщини». Він став переможцем першого дня, але він тяжко поранений.

Так, ці всі лицарські штуки, правила, кодекс, високі слова можуть здатися наївними і дещо перебільшеними. Існує думка, що, наприклад, сам Айвенго – просто втілення доброчесності. Він не має страху, не зупиняється ні перед чим і впевнено рухається вперед. Та чи насправді він такий ідеальний? 

Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся» (Vivat, 2017)

«Маруся» – сентиментально-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, перший прозовий твір нової української літератури.

У повісті розповідається історія кохання Марусі й Василя. Маруся – втілення всіх чеснот. Вона скромна, привітна, добра, працьовита, ще й вродлива. Василь розумний, чесний, дотепний, працьовитий, от тільки, на відміну від Марусі, бідний. Вони знайомляться на весіллі, і між ними одразу виникають почуття. Та, як завжди буває в такій ситуації, батьки Марусі проти їхнього кохання. Чи витримають закохані всі перешкоди?

Діана Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула» (Видавництво Старого Лева, 2015, пер. Андрій Поритко)

Ця повість про справжні почуття, про внутрішню красу, відданість. Діанна Вінн Джонс створила унікальний світ, в якому існує безліч паралельних світів. Один необережний рух – і ти потрапив зовсім в іншу реальність. Портали існують на кожному кроці. Раптом можуть зникати різні речі, а чарівні замки з’являються просто нізвідки. 

Софі – найстарша дитина в сім’ї. Вона повинна працювати в крамниці капелюшків і піклуватися про рідних. Хоча насправді прагне пригод і хоче вирушити якомога далі від рідної домівки. Аж одного разу по містечку пронесла чутка – зовсім поруч з’явився замок, хазяїн якого має погану славу. Особливо  його мають остерігатися молоді дівчата, бо він може з’їсти їхні серця.

Володимир Короленко «Сліпий музикант» (Рідна мова, 2019)

Єдиний син дворян Попельських сліпий від народження. Здавалося б, що його доля визначена – назавжди бути прикутим до рідного дому. Він позбавлений всього того, що мають зрячі люди і ніколи не буде щасливим. Та тільки обмежені люди так думають. Насправді Петрусь в оточенні рідних не тільки не почувається нещасливим, а й досягає значно більшого, ніж міг очікувати. 

Зростаючи серед чарівної української природи, хлопчик вчиться на слух сприймати оточуючий його світ, розуміти його та відкривати його таємниці. Одного вечора, почувши звуки простої сопілки, він поринає у чарівний світ музики, і його життя набуває сенсу.

«Сліпий музикант» не тільки про чудодійну  силу музики, а й про неймовірну жагу до життя і прагнення бути щасливим.  

Іван Багряний «Тигролови» (Апріорі, 2015)

В центрі роману власний досвід автора, який він пережив під час заслання на Далекому Сході. Григорій Многогрішний – втілення всього українського народу – волелюбного, сильного, не здатного покоритися. Йому вдалося втекти з потяга, котрий мав доставити його в нікуди, на вірну смерть. Бо як інакше можна назвати «25 років заслання». Григорій покладається на долю, та для нього не може бути нічого гіршого, ніж жити в неволі. Краще вже загинути, ніж жити гниючи.                 «Тигролови» – це про справжні почуття, про боротьбу людини з природою та людини з людиною.

Оскар Вайлд «Портрет Доріана Грея» (#книголав, 2018, пер. Микола Кулініч)

«Портрет Доріана Грея» – найвідоміший і найскандальніший твір Оскара Вайлда. Здається, про нього знають всі. Та з плином часу він не втратив своєї актуальності. Часи змінюються, а люди – ні. 

Головний герой – успішний, вродливий, ним захоплюються, його обожнюють. За будь-яку ціну він намагається зберегти ці відчуття. Навіть якщо доведеться замкнути свою душу у картині. Його бажання здійснилося – портрет старітиме, а він залишатиметься молодим і вродливим. Адже все, що має значення в житті – це краса і молодість.  

Життя Доріана Грея перетворюється на феєрверк. Воно сповнене насолод і пригод. Він не замислюється над плином часу, над наслідками. А в цей час портрет бере на себе кожну дію, кожен гріх… І колись героєві доведеться розплачуватись за все.

Ернест Гемінґвей «Старий і море» (Видавництво Старого Лева, 2017, пер. Володимир Митрофанов)

У своїх творах письменник шукав людей, які б жили у ладу з собою. Часто прототипами його героїв були люди, що його оточували. Реальні люди, як і його герої, не мають внутрішньої гармонії, все життя прагнуть чогось недосяжного, невловимого. Образ Сантьяго – головного героя повісті, уособлює в собі одночасно людину сильну духом, нескорену, і людину переможену. Він не скорився перед стихією, але що отримав? Чи варті чогось його зусилля?

Інший, не менш важливий герой повісті – море. Воно має душу, воно ніби людина, яка теж змушена постійно боротись за те, що належить тільки їй.

Майже завжди у Гемінґвея все складно і заплутано, його твори як айсберг –  спочатку ми бачимо лише його вершину. «Старий і море» – не виняток. Щоб зрозуміти його, доведеться повністю зануритись в сповнений алегоріями безмежний світ автора.